10 найвизначніших моментів у кар'єрі Дієго Марадони: від «Руки Бога» до сліз у Римі

Дієго Марадона, безперечно, є одним із найвеличніших футболістів усіх часів, чия кар'єра була наповнена як геніальними моментами, так і суперечливими епізодами. Його талант на полі був безмежним, а вплив на гру та вболівальників — колосальним. Пропонуємо згадати 10 найвизначніших моментів у його легендарній кар'єрі.

10) Тріумф на молодіжному Чемпіонаті світу – 1979

У віці всього 18 років Дієго Марадона вивів збірну Аргентини до першого в історії молодіжного чемпіонського титулу. Хоча команда мала багато талановитих гравців, таких як Хуан Барбас, Освальдо Рінальді та Габріель Кальдерон, саме зв'язка Марадона–Діас стала головним шоу. Марадона та нападник Рамон Діас забили 14 із 20 голів Аргентини на турнірі – Діас став володарем «Золотої бутси» з вісьмома голами, а Марадона забив шість. Дієго відзначався у кожному раунді плей-офф, вражаючи суперників своїм низьким центром тяжіння, чудовим контролем м'яча та плеймейкерськими здібностями.

9) Червона картка проти Бразилії – ЧС-1982

Протягом турніру 1982 року Марадона був постійною мішенню для суперників, які часто грали проти нього жорстко, а судді майже не захищали його. У матчі проти Бразилії він досяг межі. На 85-й хвилині, коли Аргентина програвала 1:3 і вилітала з турніру, Марадона не витримав після фолу від Жоао Батісти да Сілви. Він відмахнувся ногою, цілячись у корпус Батісти, і мексиканський арбітр Маріо Рубіо Васкес негайно показав йому червону картку.

8) Сльози в Римі – фінал Чемпіонату світу 1990

Через чотири роки після перемоги на Чемпіонаті світу, Марадона та Аргентина знову вийшли у фінал. Проте команда Карлоса Білардо демонструвала зовсім інший, дуже прагматичний футбол порівняно з тріумфальною кампанією 1986 року. Зрештою, пенальті Андреаса Бреме незадовго до кінця матчу розбив серця аргентинців, а німецька команда Франца Беккенбауера взяла реванш за поразку чотирирічної давнини. Марадона знову був на найвищому рівні і фактично вивів команду до фіналу. Він був єдиним польовим гравцем Аргентини, включеним до символічної збірної турніру, а його сльози після фінального свистка показали більш вразливу сторону його характеру, яку раніше не бачили на полі.

7) Фінал Кубка УЄФА проти «Штутгарта» – 1989

Марадона провів майстер-клас у двоматчевому фіналі Кубка УЄФА 1989 року, безпосередньо привівши «Наполі» до загальної перемоги 5:4 над «Штутгартом». Незважаючи на травму спини та неідеальну фізичну форму, Марадона взяв участь у чотирьох із п'яти голів «Наполі» в обох матчах. Хоча Марадона забив вирішальний пенальті в Неаполі, його виступ у матчі-відповіді в Німеччині був найкращим, справжнім майстер-класом плеймейкера. Після того, як Алемао відкрив рахунок, «Штутгарт» зрівняв завдяки Юргену Клінсманну, але потім Марадона взяв гру на себе, чудово асистувавши захиснику Чіро Феррарі, зробивши рахунок 2:1, перш ніж видати ідеальний пас своєму партнеру Кареці, довівши рахунок до 3:1.

6) Битва на «Бернабеу» – фінал Кубка короля 1984

Між «Атлетік Більбао» та «Барселоною» з самого початку були напружені стосунки, головним чином через інцидент на початку того сезону, коли захисник «Атлетіка» Андоні Гойкоечеа, відомий як «М'ясник з Більбао», жорстоким підкатом зламав Марадоні щиколотку. Коли пролунав фінальний свисток, і «Атлетік» виграв 1:0, Мігель Анхель Сола з «Атлетіка» зіткнувся з Марадоною і дражнив його. Марадона, якого провокували протягом усього матчу, агресивно відповів: він вдарив головою Солу, ліктем іншого гравця, а потім завдав жорстокого удару ногою в стилі кунг-фу прямо в обличчя Солі, нокаутувавши півзахисника.

5) Овації на «Бернабеу» – 1983

Коли «Барселона» вела 1:0 у матчі проти «Реал Мадрид» на 57-й хвилині, Марадона отримав пас, промчав повз півзахист і обійшов воротаря «Реала» Агустіна швидким дотиком. Але замість того, щоб одразу пробити у порожні ворота, він зупинився прямо на лінії воріт, дозволивши захиснику Хуану Хосе прослизнути повз нього. Після того, як Хуан Хосе врізався у стійку воріт, Марадона спокійно закотив м'яч у сітку. Відомі ворожі вболівальники «Реал Мадрид» піднялися на ноги, щоб аплодувати гравцю «Барселони», зробивши Марадону першим гравцем «Барси», який отримав овації від публіки «Бернабеу».

4) Завершення кар'єри в збірній Аргентини з ганьбою – Чемпіонат світу 1994

Хоча він фактично завершив міжнародну кар'єру після 1990 року, збірна Аргентини, яка переживала труднощі, благала його повернутися для відбіркових матчів Чемпіонату світу 1994 року. Після успішного проходження Австралії, він спочатку виглядав напрочуд у формі та близьким до своєї найкращої гри на фінальному турнірі, забивши легендарний гол у ворота Греції. Однак після другого групового матчу Аргентини проти Нігерії, його тест виявився позитивним на п'ять варіантів ефедрину, забороненого стимулятора. Його негайно виключили з турніру з ганьбою, що фактично завершило його міжнародну кар'єру.

3) Штрафний удар проти «Ювентуса» – 1985

На 72-й хвилині суддя Джанфранко Редіні призначив «Наполі» рідкісний непрямий штрафний удар глибоко у штрафному майданчику «Ювентуса». Воротар «Ювентуса» Стефано Такконі вибудував величезну стінку лише за п'ять метрів від м'яча – набагато ближче, ніж стандартні 10 ярдів – що майже не залишало видимого отвору до воріт. Партнер по команді Еральдо Печчі ледь торкнувся м'яча, а Марадона делікатно підняв його над переповненою стінкою і прямо у верхній лівий кут повз безпорадного Такконі, виконавши високий, закручений удар.

2) «Рука Бога» – Чемпіонат світу 1986

Через шість хвилин після перерви у цьому чвертьфіналі Чемпіонату світу, англійський півзахисник Стів Ходж випадково підкинув м'яч до власного штрафного майданчика, куди воротар збірної Англії Пітер Шилтон вибіг, щоб вибити або спіймати м'яч. Незважаючи на свій невеликий зріст (167 см), Марадона стрибнув поруч з вищим Шилтоном і забив м'яч у ворота піднятою лівою рукою та передпліччям. Туніський арбітр Алі Бін Нассер незрозумілим чином дозволив голу зарахуватись, незважаючи на шалені протести англійських гравців. Болгарський лайнсмен Богдан Дочев також не відреагував на інцидент.

1) Гол століття – Чемпіонат світу 1986

Всього через чотири хвилини після свого сумнозвісного голу «Рукою Бога», Марадона виконав блискучий розворот на 180 градусів, щоб звільнитися від Пітера Бірдслі та Пітера Ріда. Незважаючи на спекотну полуденну спеку, він практично вибухнув на англійській половині поля, залишивши Ріда позаду. Наближаючись до штрафного майданчика, він використав свою блискавичну швидкість і близький контроль м'яча, щоб обіграти захисників Террі Бутчера та Террі Фенвіка. Потім він імітував удар, щоб змусити воротаря Пітера Шилтона кинутися, але замість удару протягнув м'яч повністю повз воротаря і закотив його в сітку, прослизаючи повз відчайдушний підкат від Бутчера.

Джерело: Tribal Football