30.08.2026
о
13:29

Інтервальне голодування у футболі: як топ-гравці використовують дієту та що про це кажуть експерти

Інтервальне голодування у футболі: як топ-гравці використовують дієту та що про це кажуть експерти

Все більше професійних футболістів вдаються до інтервального голодування, щоб покращити самопочуття, але його ефективність для спортивних результатів викликає дискусії серед фахівців.

Все більше професійних спортсменів, включно з футболістами, застосовують у своєму повсякденному житті стратегію інтервального голодування. Серед відомих імен, які дотримуються цього підходу, — Леброн Джеймс, Новак Джокович, а також зірки іспанського футболу Педрі, Ферран Торрес та Грімальдо. Вони стверджують, що інтервальне голодування допомагає їм почуватися краще та мати більше енергії.

Зазвичай інтервальне голодування передбачає 16 годин без їжі та 8 годин, протягом яких можна вживати їжу. Однак, за словами Барбари Санчес, президентки Асоціації дієтологів-нутріціологів іспанських футбольних команд (ADNEFE), це не дієта, а «стратегія розподілу прийому їжі». Вона наголошує, що багато хто помилково зводить голодування до пропуску сніданку перед тренуванням, хоча його можна практикувати в різний час доби, враховуючи графік тренувань.

Санчес пояснює, що для видів спорту на витривалість, таких як біг, тріатлон або велоспорт, тренування натщесерце може покращити метаболічну гнучкість (оптимізувати окислення жирів для отримання енергії). Однак для командних видів спорту, таких як футбол, ці переваги не настільки очевидні, хоча можуть бути корисними для травної системи.

«У футболі, баскетболі чи гандболі це може бути цікаво, якщо, наприклад, тренування відбувається вранці, а вечеря включає хорошу порцію вуглеводів. Але я вважаю, що інтервальне голодування — не найкращий варіант для підвищення продуктивності», — зазначає Маріо Мартінес, нутріціолог клубу «Альхама».

Кевін Ардон, нутріціолог «Леганеса», який працює з гравцями провідних ліг, підкреслює, що футбол — це інтервальний вид спорту високої інтенсивності, який залежить від м'язового глікогену. Якщо його запасів недостатньо, продуктивність знижується. Хоча інтервальне голодування може бути корисним для втрати жиру, воно також може негативно впливати на швидкість, інтенсивність та рівень втоми, що безпосередньо позначається на результативності.

«Моя думка полягає в тому, що інтервальне голодування — це не стратегія, розроблена для покращення продуктивності у футболі. Вона може бути корисною в конкретні моменти, але не як основа харчової моделі футболіста», — стверджує Ардон.

Експерти також зазначають, що інтервальне голодування рідко практикується в дні матчів. У ці дні пріоритетом є повне поповнення запасів глікогену та належна гідратація, що легше досягти за рахунок розподілу прийомів їжі протягом дня. Винятком є особливі контексти, такі як Рамадан, де застосовуються специфічні стратегії.

Мартінес зауважує, що інтервальне голодування стало модним завдяки впливовим гравцям, але воно підходить лише невеликій частині професіоналів. Ардон додає, що професійний футбол не повинен керуватися модою, а ґрунтуватися на наукових критеріях, контексті та результатах на полі.

Джерело: as.com
Коментувати
Поділитись
Рекомендовані статті
0 коментарів
турнірна таблиця
Ла Ліга
Ла Ліга
Повна таблиця
Кращі Гравці
Ла Ліга
Ла Ліга