«Королівський клуб» показує приклад ефективного використання своєї академії для генерації значних доходів, що вже привернуло увагу європейських грандів.
Мадридський «Реал» утверджується як ключовий гравець на трансферному ринку, не лише завдяки своїм гучним придбанням, а й завдяки ефективній стратегії продажів. Однією з головних причин, чому «вершкові» можуть дозволити собі значні витрати на нових гравців, є солідні надходження від вихованців «Ла Фабрики» (академії клубу).
Клубна академія перетворилася на справжню машину для генерації прибутку. Завдяки їй «Реал» наближається до позначки у 200 мільйонів євро доходів цього літа, що більш ніж удвічі перевищує їхній попередній найкращий показник. Останніми, хто поповнив казну мадридців, стали Гонсало та Паласіос. За цих двох гравців «Реал» отримав 50 мільйонів євро, зберігши при цьому 30% прав на їхні майбутні трансфери. Продажі вихованців «Ла Фабрики» на цьому не закінчуються, оскільки очікуються нові угоди. Саме тому деякі команди вже починають імітувати модель управління «Реала» зі своїми молодими талантами.

Першою з таких команд стала «Барселона». За інформацією Cadena SER, «блаугранас» почнуть надавати пріоритет продажам з опцією зворотного викупу, щоб генерувати дохід і покращити свій фінансовий фейр-плей. Це дозволить їм не втрачати остаточний контроль над найкращими талантами «Ла Масії», зберігаючи можливість повернути їх, якщо вони розкриються у футбольному плані.
З новою моделлю управління «Реал Мадрид» відмовляється від простих оренд, принаймні щодо вихованців академії. У клубі вважають, що це не найкращий варіант для розвитку молодих гравців. Історія підтверджує їхню правоту: у 2020 році «Реал» віддав Кубо в оренду «Вільярреалу» без опції викупу, лише за 2 мільйони євро та покриття зарплати гравця. Однак через брак ігрового часу японський півзахисник пробув у «жовтій субмарині» лише п'ять місяців, після чого його оренду розірвали, і він перейшов до «Хетафе» до кінця сезону.
У «Реалі» зрозуміли, що якщо для клубу-орендаря немає фінансового ризику, то ймовірність того, що гравець не отримає достатньої ігрової практики, значно вища. Відтоді мета моделі, застосовуваної в «Ла Фабриці», полягає в тому, щоб усі сторони отримували вигоду. Тепер клуб-покупець матиме стимул давати хвилини футболістові, оскільки, крім інвестицій у нього, він зможе отримати більший економічний прибуток, якщо його виступи будуть успішними. Безсумнівно, це стратегія, яка вже стає орієнтиром для інших клубів. «Барселона» була першою. Побачимо, хто буде наступним.